Святково оформлена зала. У оформленні присутні книжки, рушники, портрети, висловлювання про українську пісню видатних діячів світової культури, калина. Запрошені діти та батьки, вчителі, бандуристки.

Звучить пісня у виконанні трьох дівчаток «Десь тут була Подоляночка». Пісня стихає.

1-ша дитина. Втіхо моя, пісне українська! Мов дотик чарівної феї, ти зміцнюєш мої сили, тішиш почуття, викликаєш жадобу до життя!

2-га дитина. Скільки чарів, скільки натхнення у твоїх мелодіях, щирих, зворушливих словах. Усі пісні не переспівати людині за своє життя. Що ж, і не дивно, що із незапам’ятних часів вони чарують цілий світ.

Ще 2-га дитина не закінчила слова, а на сцену виходять три жінки, мами дітей цього дійства, сідають на лавах і стиха заводять пісню «Зоре моя вечірняя».

3-тя дитина. Неможливо перелічити всі художні якості української пісні, бо вони такі невичерпні, як життя народу, що бере цілющу силу від матері-землі. Це мистецтво глибоко народне, з нього безпосередньо промовляє до нас своєрідна чиста душа народу нашого. Гарна це душа. Таке ж її мистецтво.

4-та дитина. З давніх-давен славилася українська земля своїми співцями-бандуристами. В їхній музиці відображена історія народу, його славне героїчне минуле, а в піснях утілені його мрії про щастя.

Три бандуристки виконують українську народну пісню «Ой вишеньки, черешеньки».

5-та дитина. Наш народ створив культ дружби й побратимства, що особливо шанувався у козацькі часи і зберігся в часи новіші. Ось, наприклад, як про це свідчить уривок із бурлацької пісні «Забіліли сніги»:

Ніхто не заплаче по білому тілу,
по бурлацькому:
ні отець, ні мати, ні брат,
ні сестриця, ні жона його.
Та тільки заплаче по білому тілу
товариш його.

1-ша дитина. В українських піснях звучать високі ідеали родинних стосунків. Зокрема, у піснях про вірність у коханні і в родинному житті. Водночас українська пісня суворо засуджує зраду. Адже відомо, що на ґрунті скромності, стриманості й вірності створюється здорова родина.

Звучить пісня «Родина, родина, від батька й до сина» у виконанні сина та батька.

2-га дитина. А зараз пропонуємо невеличкий конкурс. На сцену запрошуються три сім’ї (або одна дитина з батьком чи матір’ю).

Їм пропонується виконати українську народну пісню, яку вони співають вдома. Переможець визначається оплесками глядачів. Усі учасники отримують приз (книжечку з українськими народними піснями).

3-тя дитина. Українська пісня високо підносить любов і пошану до батьків. В обрядових піснях часто присутній величний образ Матері Божої, що є прикладом для земних матерів. Тому образити матір чи батька вважається великим гріхом.

Здорова та родина, у якій батьки люблять дітей, а діти з пошаною і любов’ю ставляться до батьків і живуть у злагоді – це основа здорового способу життя.

Звучить «Пісня про рушник» (сл.. А. Малишка, муз. П. Майбороди).

4-та дитина. Дивну, чарівну, майже магічну силу має пісня – невід’ємна частка історії, суспільно-політичного життя, побуту народу, нації, повсякденна супутниця кожної сім’ї, людини, зокрема.

5-та дитина. Її соціальну вагу, моральну, непідкупність, незвичайну природну чистоту, суворість і ніжність, красу возвеличили в багатьох творах найкращі поети світу, про неї писали науковці, політичні діячі, імена яких відомі у світовій культурі.

1-ша дитина. Українську пісню кожна людина чує ще змалечку від матері, яка співала колискову. На початковому етапі становлення людства спів над колискою виконував магічну функцію, оберігав дитину від хвороб і нещасть.

Виходить мати и співає колискову пісню «Ой ну, котку, коточок».

2-га дитина. А хто з дитинства не знає чудових колядок, щедрівок, веснянок та гаївок, купальських пісень? Адже саме в них відображається все природне, людське.

Ансамбль із 6 учнів виконує по куплету колядок, щедрівок, веснянок, гаївок, купальську пісню

КОЛЯДКА

Коляди, коляди,
Я у батька один,
А на призьбі мішок,
Подай, дядьку, пиріжок.

ЩЕДРІВКА

Що в цім домі, як у раю
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я.
А пан, а пан, як господар.
Господиня, як калина,
А діточки, як квіточки.

ВЕСНЯНКА

А вже весна скресла, скресла.
- Що ти нам принесла?!
Гей, дівчата, весна красна,
Зілля зелененьке!

КУПАЛЬСЬКА

Заплету віночок,
Заплету шовковий
На щастя, на долю,
На чорнії брови.

3-тя дитина. Ось і наближається до кінця наше свято. Шкода, адже стільки пісень ми ще не заспівали: і ліричних, і жартівливих, і козацьких, і обрядових.

4-та дитина. Хай завжди живе наша Україна-ненька.

5-та дитина. Хай завжди в наших серцях звучать її прекрасні мелодії.

1-ша дитина. Хай знають українську пісню у всьому світі.

Всі діти. Будьте здорові! Будьте щасливі! Будьте з українською піснею!

На сцену виходять всі, хто брав участь у святі. Звучить гімн України. Співають усі присутні.


Оксана Середюк
НМЖ «Початкова школа», №6, 2002