З усіх видів календарно-звичаєвої обрядовості веснянки позначені найрозмаїтнішими музично-поетичними засобами.

У давніх слов'ян був звичай, зустрічаючи весну, виганяти, ховати або топити зиму. Для цього робили з соломи опудало, одягали його в людську одежу, співали над ним пісні, а потім роздягали, топили, палили або рубали. Після спалення попіл кидали у воду.

Різновидом веснянок є гаївки — твори усної народної словесності, якими супроводжувались обрядові дійства, весняні ігрища та святкування, що відбувались у гаях, лісах чи поблизу водоймищ. С. Килимник заперечує думку О. Петрицького про те, що термін «гаївка» походить від назви індійського свята весни «гулі» або «голі». Він відстоює думку, висловлену вперше В. Гнатюком, що «гаївка» походить від «гай» — місця проведення язичницьких оргій та забав, звідси — часті рефрени типу «гай-гай», «ой, гай», «гаю-гаю» та інше.

Дехто з дослідників не поділяє такої думки, оскільки поряд з терміном «гаївка» існував ціли ... Читать дальше »

припев:
не плачь
если в сердце горит огонь
не плачь
если мы больше не вдвоём
не плачь
если обжигает боль
я знаю сколько стоит
слово любовь

1 куплет:
я видел как
гасли в этом городе огни
я слышал как
ты кричала больше не звони
я помню наши взгляды и касания рук
помню нежный вкус сладких губ я так глуп
голову кружат сладкие ароматы твои
мне нужна ты как воздух пойми
твой голос слышать слушать дышать вдыхать дым
лёгких сигарет но я остался один
я слушаю тишину
вдыхаю большой город
и где то в сердце очень
мне твой образ дорог
но нет новых смс
нет писем в интернете
как будто я один
на огромной планете
остались только обещания
что будешь рядом
я улыбнусь
обещаний вообще не надо
не надо громких слов
поэзии не надо
просто помни меня

2 куплет:
я ненавижу КВН
в неё играешь ты
я ненавижу новы ... Читать дальше »