В лісі, у великій хаті,
Де електрика і газ,
Проживали мама, тато,
Бабця і малий Михась.
Ці ведмеді працьовиті,
Дружно й весело жили.
Всі завжди ходили ситі
Й дуже добрими були.
Мама з татом працювали,
Рибу вудили в ріці,
В лісі ягоди збирали,
Видирали корінці.
Часом меду назбирають,
Щоб дитину пригостить.
І Михайлика навчають,
Як на світі треба жить.
Бабця теж всьому учила,
Щоб в безпеці внучок жив.
Дуже хлопчика любила
І Михась її любив.
Бабця вміла готувати
Борщик, каші, суп і квас.
Щоб сім’ю нагодувати,
Вона кухар — перший клас!
Внук також навчитись мріяв
Готувати сам обід,
Борошно стаканом міряв...
Словом, все робив як слід.
Моркву нарізав тоненько,
І картопельку, й буряк...
Ще, звичайно, помаленьку.
Але дуже вправно так!
Бабця хлопчика хвалила,
Бо тямущим був онук.
І тихесенько учила,
Щоб не падав ніж із ... Читать дальше »